Прочитала — і аж мурахи. Бо справді: нанесення крему — це не просто про шкіру, а про ставлення до себе. Про ті кілька хвилин, коли зупиняєшся, щоб згадати: я теж важлива
Раніше я догляд за шкірою сприймала як рутину — змити макіяж, щось намазати й бігом спати. Але одного вечора, коли була втомлена й емоційно виснажена, я раптом зупинилась, подивилась у дзеркало й подумала: "Це ж момент тільки для мене". Відтоді ці вечірні кілька хвилин стали моїм маленьким ритуалом турботи. І так, саме крем став для мене тим теплим жестом, який каже: "Ти заслуговуєш на любов, навіть якщо день був важкий".
Раджу кожній прочитати — іноді саме з таких дрібниць починається велика любов до себе: https://mignews.com.ua/rizne/krem-ne-p ... rboty.html